Ти тогосвітній, справжня людина — ти, а ми — наволоч.
Слово гонору — я й шаблі, з піхви не витягну на цю наволоч, а розжену бунтарів канчуками, Хмельцицького ж приведу до тебе на аркані !
Я зовсім не збираюся твердити, ніби все то — наволоч.
Наволоч ревла, кричала, верещала, обшукувала будинки в пошуках усе меншої кількості вцілілих.
— Не може фашистська наволоч усіх людей розпаскудити.
— Значить, ця потайна наволоч мала в своєму розпорядженні добу.
До Хмеля прожогом лети, скажи: просить Нечай дозволу на греблю напасти, лядську наволоч підігнати, аби скоріше п’ятами мигала !
Це сумна наволоч, мертвий натовп людей, мертвий для своїх жінок, мертвий для життя.
Та тільки коли ж врешті наші лицарі вгамують цю ненажерливу наволоч?
По місту лунала стрілянина, і невідомо було, чи не добиває біла наволоч партизанів товариша Шведа.