Він і справді мовчав, як могила , — але цим нічому не зарадив.
Заспіваю , — розвернулась Висока могила, Аж до моря запорожці Степ широкий крили.
Ой вийду я на могилу, Могила висока, Подивлюся на долину, Долина глибока.
Довідавшись, що могила знову насипана, поляки пішли її руйнувати.
— Нестор, могила памяти и пепелище совести, ты сумел забыть, как опозорил нашу сестру и обесчестил наш род на весь Кишлачно-аульный избирательный округ ! !
— ота могила, на могилі хрест, і на деревах білий ожелест.
Піклувався ним Петро Могила, не жалував коштів Богдан Хмельницький, Самійлович; навзаводи з церковними єрархами й гетьманами йшли козацькі старшини й міщане, але щойно Мазепі вдалося витиснути на культурі свого часу власне індивідуальне пятно.
Поховали воєводу Вогневика чужинці, і ніхто не знає, де могила хороброго воїна.
А лектор казав далі : — Всі ви гадаєте, що могила не може говорити, що фрагмент пісні, який я навів, лиш поетичний зворот, вислів її творця, українського народу.
Тож не боюсь найбільшого із лих, Коли в найменшому — моя могила.