Панові Крабсу якраз нічого про ці три мільйони фертингів не було відомо, оскільки він знав, що вимога Миги й Жуліо обмежувалася двома мільйонами.
Погляд, яким вони обмінялися, підтвердив його здогади, хоча для голландця всі ці миги були; певно, зрозу-міліші не більше, ніж умовні знаки масонів.
Скарлюченими пальцями він махав у бік Римського, сичав і цмокав, робив миги дівулі у вікні.
І ті, що фиги миги возять, Що в боклагах гарячий носять, Там всі пеклися крамарі.
Побоювання Миги, виявилось, були небезпідставні.
І не встиг козак подумати про те, що півсправи зроблено, як вона сама другу робила — замугикала, почала якісь миги показувати — ну чисто глухоніма !
Сказавши це, пан Скуперфільд заходився розмахувати своєю палицею з кістяним набалдашником і стукати нею по столу, водночас вилазячи з-за столу, щоб одразу їхати в Давилон до Миги та Жуліо.
Ніхто, звичайно, не знав, що Спрутс підкупив власників газет, щоб вони не друкували до певного часу повідомлень про втечу Миги й Жуліо.
Що означають фрази «зволікайте» і «водіть за носа», можна сподіватися, зрозуміло кожному, а слова «збираю великий бредлам» означали, що пан Спрутс вирішив обговорити пропозицію Миги й Жуліо на раді капіталістів.