— Бабусю , — заявив Метеор, одягаючи плащ , — скажи голові, що я йду виконувати доручення.
«Метеор» черкнувся кострубатої газової поверхні - увесь його корпус загудів, як дзвін.
— Звикати будемо пізніше , — сказав Метеор; у нього знадливо затремтіли ніздрі: він вважав, що це подобає ться жінкам, бо свідчить про палкий темперамент.
— Чую , — відповів Метеор, хоч він справляв враження людини, яка нічогісінько не чує.
— важко зітхнув Метеор , — таке моє горбате щастя.
Побачивши це, Метеор відчайдушно кинувся в самісінький вир боротьби.
Та Хмельниччина піднялася над Карпатами й Підгірям, мов бурун, блиснула на небосклоні мов метеор і згасла.
— Слухай, Бобусю , — почав швидко і нервово Метеор , — тут ціла історія, і зараз нема часу її розказувати.
Метеор пробився крізь юрбу, відчинив двері і зайшов о кімнати.
— Мунеку , — промовив Метеор уголос , — готовий у те бе отой, четвертий?