Навпаки, треба дякувати, бо тільки невзаємність дарує нам найвище щастя — марити взаємністю.
Упирі звуться ще Марою, Зморою або Маною , — це вони по ночах душать людей, і взагалі керують на лиху стежку , — звідси пішли наші слова «марити», «мріяти».
Тільки незнання його справжньої вдачі, дитинко , — і ніщо інше — дало змогу тобі марити таким безглуздям !
Я почав марити іще до того, як повністю поринув у забуття.
І не знатимуть вони, що, повернувшись із вечірки, скинувши із себе срібло-злото, дороге паризьке манаття, ти будеш тужити за темним коридором і облупленим кабінетом у часописі «Засвіту», і марити ексклюзивним ганчір'ям із секонд-хенду …
Може, йому до смерті марити широким степом, небом над Україною, Дніпром і рідним словом …
Потім він знову почав марити, за якусь годину все було скінчено.
Де вже комусь марити про назрілий зойк стосовно культурного й мовного гноблення українців у Російській Федерації? !
Вони ж не можуть марити … Стиснувши кулаки, кажу собі: «Сталася аварія … Ти, Подільський Матвій, бортінженер, космонавт першого класу, перебуваєш поряд з «Омегою», в якій залишився увесь екіпаж.