Поруч хтось необачно наштовхнувся на якогось пеліонця у кумедному костюмі і той зі всього маху занурився обличчям у вершковий крем.
Або коли знемагав Белград, а тоді тисячі сербів, кривавлячи ноги на крем’янистих шляхах, ішли в рабство до Стамбула?
А там — піжамка, плюшевий ведмідь там чи ще якась біда, зубні щітки і нічний крем.
На возі він здавався вищим, тепер — це коротконогий, крем’язний і незграбний чоловік.
У квітні відділи УПА наскочили одночасно на в’язниці в Луцьку, Дубні, Ковелі, Горохові, Крем’янці, Любачівці і звільнили усіх в’язнів.
З рослин вони вміли робити рожевий крем, яким малювали уста.
Старі й молоді, чоловіки й жінки, діти і підлітки — всі, як один, застрибали довкола вогню, вимахуючи палицями й крем’яними ножами, і якщо кому й діставалося в отій товкотнечі, то зараз ніхто не зважав на біль і подряпини.
Я на гору круту крем’яную Буду камінь важкий підіймать І, несучи вагу ту страшную, Буду пісню веселу співать.
Відтак повільно скотився в долину, в якій стояла крем’яна скеля, і почав зі скреготом наточувати собі зуби.