Ключник у підземеллі був миршавий, з червоним пияцьким носом.
Хлопці рядом уставилися від дверей до креденсу, біля котрого за бар' єром тупцював старий ключник і поралося двох крайчих.
— каже старий ключник да й почав іспускатися униз, усе-таки розмовляючи сам із собою.
До речі, ще про цю норвудську справу: вони, як я й припускав, справді мали в будинку спільника, і то був не хто інший, як ключник Лал Рао.
Ключник прикляк, поправив огонь, і золота полумінь облила гетьманську їдальню.
Ключник кашлянув і тривожно оглянувся, знаючи, звичайно, що в домі демеритів вуха можуть мати навіть обвішані пательнями і часником стіни кухні.
Ключник — поважний чоловік, майже дідусь — клявся і божився, що нікому ключів не давав.
Перш ніж послужливий ключник устиг передати мені відповідь господаря, я відштовхнув його й ступив до кімнати.
Зараз після того, другого мабуть дня після мого приходу до «криміналу», ключник впустив до моєї келії в’язничного послугача «Михаська».
— Рубеус Геґрід, ключник і охоронець дичини У Гоґвортсі.