На юнакові була кирея, лямована беберяном, шапка з дорогою кичкою косилася на підголеній, з чорним чубом, голові.
Шапка на ньому соболева, поверх червоного парчевого каптана, гаптованого срібними візерунками й підперезаного чорним поясом з прикрасами, синя кирея на голубій підкладці …
У ту ж мить від одного з пам’ятників відокремилася чорна кирея.
Латний нагрудник був подряпаний та побитий у бою, лазурово-черлена кирея заплямована кров’ю та кіптявою.
Кирея та рукавиці колись були чорного оксамиту, але давно вицвіли від сонця.
Бросквинова кирея була вифарбувана у колір його імені, хоча поганенько, та й краї сильно потерлися.
Кінь дівчини настолочував круглими копитами цілі острови суниць і вже мала зіскочити назбирати жменю, коли навперейми її виринув із темряви їздець, кирея з полетом застібнена на лівім рамені, колпак косом, чуб аж на брови.
Його кирея відблискувала так, як може блищати тільки справжня золототкана парча.
Кирея з вильотами чорна в останній раз майнула за бугром.
З огнем грається Мазепа, і хто погасить цей огонь, коли від нього займеться його гетьманська кирея?