Тепер вона скидалася на селянку: руда плахта, мишаста камізелька, а на плечах — червона вовняна хустка.
Ар’я крутнулася і відчула, як камізелька тріщить, зачепившись за велетенське ікло.
Що завгодно могло не вміститись у наплічник, а ця хурмова, як називала її, камізелька — мусила.
На канапі у вільній, невимушеній позі сидів, заклавши ногу за ногу, дивний пан, зодягнутий у легкий чорний костюм-трійку: чорні штани і вільна маринарка, чорна сорочка і чорна камізелька, і чорний крават на шиї.
Чорна сорочка, чорні джинси і чорна червоним розшита камізелька вказували би на цигана здалеку, аби його хтось побачив на вулиці.
На ній коротка хутряна камізелька й спідниця з такого ж хутра — ще коротша.
На ній були штани з ягнячої шкіри, м’які й витерті довгим ужитком, та камізелька без рукавів з нашитою на неї спижевою лускою.
Добра твоя вдача, Мусію Шенчику, але відкіля ж це в тебе панська камізелька взялася?
Балін помітив, що камізелька пана Злоткінса стала просторіша, й гудзики на ній були із щирого золота, а Більбо помітив, що Балінова борода подовшала на якийсь вершок, а прикрашений самоцвітами пояс був по-справжньому розкішний.
Мо-же тоді просто: джинси, біла сорочка, хурмова камізелька? ..