Синоніми до слова Знавіснілий

Швидко, але, як видно, правильно витлумачивши ті страшні докази, знавіснілий від горя батько скочив у сідло й погнав чвалом до форту.

— потряс костуром один із них, високий і плечистий, міцний, яко дуб, і лютий, як знавіснілий тур.

Бо добре уявляла собі, який знавіснілий був Петерс після їхньої втечі і яких зусиль він докладатиме, щоб знову спіймати їх.

Обоє якусь мить мовчали, пригнічені тягарем своїх почуттів: він — знавіснілий, вона — отупіла.

Нарешті молодик, знавіснілий від страху, дістався до берега і дременув лісом, покинувши одяг і рушницю.

Хлопець ледь устиг підставити меча під потуж-ний удар, що його завдав знавіснілий Смерк. їхні мечі вдарилися з такою силою, що Ерагон ледь не впустив зброї.

Але несамовитий, знавіснілий ураган міцно й чіпко утриму вав планер у своїх лабетах і ніс за собою кудись у невідомість.

Знавіснілий від нового болю й жаху, він кинувся геть, та голос Малкечі гукнув: «Підтягніть !» , — і він знов поволі знісся в повітря, підвішений за шию, і почав душитися.

Вони пустилися були навтіки, але велетенська рука схопила їх, розкидала в різні боки, і вони з криком повалилися на траву, а знавіснілий містер Чорні клацав зубами й бризкав слиною.

Бена-Грома, що гарчав, хрипів і борсався, знавіснілий із жаху перед цією новою кривдою, повільно підтягли за шию вгору, аж поки тигр відірваний від підлоги й повис у повітрі, мов повішеник на шибениці.