Глибоке обурення, злість, ображена честь б’ють водночас у груди і голову Дмитра, і він аж перехитується.
Безбородько відчув, як злість почала сповзати з душі, дарма що й досі щеміла щока.
Він бачив, як злість ніби забризкала іскрами з маленьких блискучих очей о.
І затамувала злість проти сестри за те, що вона псує їй плани.
А сльозами горю не зарадиш … І злість сколихнула її душу.
Я дякую провидінню, що воно стерегло тебе і божевільна зігнала злість на твоєму весільному вбранні (воно, мабуть, викликало в неї туманні спогади про ті далекі дні, коли вона сама була нареченою).
В одній хаті жили два вороги, і хоч кожен із них поринав у власні думки і навіть тікав від другого, проте доволі було якоїсь дрібнички — і злість тіпала обома, немов пропасниця.
Він міцно зігнув пальці, намагаючись втамувати свою злість.
Відтоді ці підлі лакизи й завзяли на нього злість, а коли побачили, що він потрапив у неласку в господаря, зненавиділи його ще дужче.