Має дурно здихати, краще дякові за науку сина віддати.
Як уже раз відірвешся від свого вугла, то під чужим мусиш здихати …
І він мені ще тоді наврочив, що я буду колись із голоду здихати.
— Я йду вниз і беру зі собою обох жінок, а ти можеш здихати тут, заразо !
Мені здається, що я нищу, мордую всю ту світову зволоч, всю грошеву й к-ську господарку, через яку ми тут мусимо так нужденно здихати !
Дядько Клим рішається свиню дякові на школу дати, бо вона вже давно хотіла здихати.
— Йому ще далеко до смерті, Джем, він ще й не починав здихати.
Коли почала здихати худоба в Навабганджі, переля кані селяни звернулися до радянських лікарів, а самі, добре пам’ятаючи епідемії чуми, готові були податися навтіки.
Коли батенько задумували вчинити бенкет, то заздалегідь об’являли матінці, котрі, бувало, одразу ж стануть здихати, а часом і заплачуть.
Я маю бензини ще так на двадцять кільометрів, якщо будемо їхати, а не здихати стоячи, так, як там на цій толоці.