Стоїть так з пригладженими взад, сніжними бакенбардами, ухарактеризований під доброту — згірклий лис, й імітує здалека усмішку своїм обличчям без гумору й без ґеніяльности.
Маргарин згірклий, але це не біда — на війні ми всі їли ще й не таке.
Згірклий усміх на устах, смага, майже чорногубість.
Промінь сонця принеси, Переможемо обоє, Згірклий день від суєти.