— пурпурова тканина вилетіла з її розведених пальців, наче грайливий метелик, і Жанна спохватилася згрібати докупи її розкидані речі.
Я плигнув у яму і заходився згрібати землю, хмиз і листя на мою шкіряну ковдру.
Джонні стягнув рукавички, засунув їх у бічні кишені куртки, а тоді став навколішки й почав згрібати з лави сніг.
Квочка, як тільки переступив поріг, зразу повалився в куток, а Спихальський почав згрібати солому і намощувати собі пухкіше ложе.
Навіть щасливішим — як того травневого вечора у парку, коли мене, студента-третьокурсника, поцілувала кохана … Андрій кинувся згрібати пил, який став зникати, ніби танув або перетворювався на газ.
Треба було згрібати сніг, де лише можна, і кидати його у вогонь.
Мета мого народу — збирати багрянець і згрібати його на купу.
— кинувся він до купки пороху і, не зважаючи на шматки скла які де-не-де траплялись, почав руками згрібати потрібне для чарівного зілля складове.
З тим у свідомості спалахнула картина дитинства: ось він, десятирічний хлопчик, в ранкових сутінках допомагає мамі згрібати сніг біля будинків, у вікнах яких ще не світилося.
Ізабелла присунула собі стільця, сіла на нього й почала згрібати назад, до сумочки витрушені на стіл скарби.