Синоніми до слова Звалювати

Крани почали вивантажувати в’язки брусків просто на набережну, звалювати їх у стоси.

Таня дивиться на свої котли й каже, що пора звалювати.

Намагаюся взяти її за руку, але гнівно виривається, підходить до вхідних дверей, відчиняє і наказує мені звалювати.

Яким же би способом свідок чесний та зважився звалювати на Петра такий сором?

— У мене були неприємності на роботі, і я не хотів їх на тебе звалювати.

ВАЛИТЬ — валити; (на землю) — валяти; звалювати; (в одно место) — накида ти; (итти массою) — сунути; валити.

Тож, мабуть, несправедливо на нього одного звалювати провину за те, що сталося.

Я не маю бажання звалювати на свої плечі обурливі помилки.

Із сторожки біля воріт визирає воїн з кучерявою руденькою бородою, а на стіні видно напис, який раптом звучить на диво по-сучасному: «За рішенням міської ради забороняється тут звалювати гній і пасти кіз …»

Риня каже: Діма, тобі треба звалювати з Тернополя.