Синоніми до слова Збайдужілий

Тиждень тому д’Аржантонові «нищівні слова» збайдужілий Джек пропустив би повз вуха, але з учорашнього дня він немов відродився.

А я безпорадний … а я убогий, а я ниций … без вогню, без іскри, збайдужілий — чим маю свічі засвітити?

В нього був збайдужілий вираз обличчя і мляві рухи.

Втратив певність своєї ходи і сам народ, духовно заглушений, релігійно і національно здичавілий, а в результаті - збайдужілий до себе самого …

Як нещасний старець, у сухотницькій зморі, Збайдужілий до світу й свого майбуття, Я з неволі, немов з катастрофи на морі, Повернувся, уздрівши загробне життя.

Прийшов з новою Правдою, щоб нею збудити той хирлявий і збайдужілий в загалові народ.

Шаленіють, захоплюються, закидають квітами та телефонними дзвінками — вона починає закохуватися, та раптом — тиша, не дзвонить, не пише, на побаченнях увесь поглинутий у себе, майже зовсім до неї збайдужілий.

Другого дня Доріан не виходив з будинку і більше пробув у себе в кімнаті, знеможений диким страхом перед смертю, але й до життя вже збайдужілий.

Володько, вже трохи збайдужілий, торкнувся знов його променів і відчув, що знов є такий, як був.

І маркграф, дивно збайдужілий до всього, слухняно вихилився з вікна, п’яно гикнув униз, вижував кілька слів : — Ей там !