Сильний ще не піднімав руки на слабшого, захланний, ховаючи безкорисні для нього надлишки, не позбавляв інших необхідного: однаковою була турбота про себе й про сусіда.
Захланний і ненаїдний Северин Шутько на такий випадок мав правило: що не до рота, то дякую.
На думку Доутрі, доктор Еморі був розумний і меткий чоловік, безперечно вправний лікар, але захланний і безжальний, як голодний тигр.
А тут здирав захланний старець, що трясся над гробом, і здирав останню прикрасу з-під домовини, щоби дві години скорше дістати її на власність.
А все ж, пойняті духом Вінграновського, ми не опускаємо рук, не схиляємо голови під захланний меч недолі - випростуємось і … прислухаємось.
Старожили досі розповідають, який страшний крик було чути з дому пана Міллера, коли захланний австріяк запхав руку в слоїк, щоби виловити «тверденького і хрумкого корнішончика».
Дієслово присвоїти має в українській мові два значення: «привласнити» («Такий захланний, він ще навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом».
Куди ж її й сплавити, як не в захланний пострадянський простір?
Я ніколи в житті не бачив, щоб хтось був такий захланний на тисячу доларів і стільки задля неї терпів.