Гриць є пан й бог нетрів, а Лаврентієв … затичка.
— Коли так, то не будь же дурний, як затичка з випитої пляшки !
На неї я принципово не ходжу, оскільки молоденька карга, яка веде цей предмет, гниє на мене по страшній силі, суходрочка миршава, затичка минулорічна, піпетка триперна.
В її ствол була забита затичка з найміцнішого дуба, щоб у гармату не затікав дощ.
І якби я не врятував його, то, може, він сидів би в пляшці з тисячу років, доки дерев’яна затичка не струхлявіла б.
Гармата стрельнула, і затичка засвистіла в повітрі.
Очі мало не вискакували з орбіт, затичка в роті заважала дихати …
Бо гріх був би, коли б люди забули про Михася Несмія-на на прізвисько Затичка.
Затичка заглушила стогін, що вирвався з грудей шофера, в очах у нього потьмарилося.
Корабель хитнувся, затичка випала, і борошно посипалось із мішка через дірку.