Мініатюрний вулканчик, схожий на своїх співбратів-велетнів: кратер, на схилах потоки застиглої магми, невелика овальна западина — кальдера — збоку.
На скроні в тому місці, де пілот вдарився головою об ліхтар, лишилася западина.
Мабуть, щось важке впало зі скелі - віти ялини були поламані, на м’якому вологому мохові виднілась западина і плями крові; далі простягся широкий слід, що зникав у хащах.
Раптом перед нашими очима виникла чашоподібна западина, місцями поросла чахлими дубами й ялинами, покрученими й погнутими вітрами, що скаженіють там споконвіку.
Худий живіт, здавалося, зовсім йому присох, і натомість була сама страшна западина.
Западина поширшала і перетворилася на улоговину, де вони побачили два великих кам’яних стовпи, поставлені , — вони ще стоять і досі , — якимись нині забутими людьми в стародавні часи.
Напевне, то була гірська западина, наповнена водами Червоного струмка.
Невже Маріанська западина не така довговічна, як Джомолунгма?
«Невже і в космосі западина, як і на Землі , — проскочила в Капітана думка.
Желатинові ямки — разом із іншими, але вочевидь, порожніми — були асиметрично розкидані по «голові», а велика параболічна западина химерно розташувалася там, де у людей знаходився б рот, та й на рот вона абсолютно не тягнула.