Однак ворог чи то міцно спав, чи його взагалі не було, тільки берег мовчав, занімілий.
Хіба крізь морок занімілий Не ти, неначе привид милий, У цю хвилину промайнув І став тихенько в узголов’ю?
Коли я звертаюся до пам’яті, то наче посилаю вольовий сигнал у певний занімілий орган: «Слухай команду !»
Зненацька занімілий маестер Лювин повільно підняв на них очі.
Кожух втомлено сів на лаву, затискуючи занімілий бік.
Занімілий і задубілий, хіба я знаю нащо тоді був подібний Якесь звіря, чи що ….
Колишній спів мій, майже занімілий, Лунає знов, мов арфа чарівна; Я стрепенувсь, і сльози забриніли, І серце враз відтало аж до дна …
Після такого заклику нікому б не захотілося спати, і вже й поготів — одному з Пойндекстерів; отож молодший представник цього роду вмить підхопився з ліжка й став посеред кімнати, занімілий з подиву.
Занімілий, Ленґдон дивився на те місце на кришці, де щойно красувалась троянда.
І от я гладжу її легку долоню, занімілий, а вона каже: «Пророк уже зійшов з вершин Алтаю й наближається до нас».