Я до нього, рідного, врочисто Припадав і в темряві замет.
Ще одна його дитина спіткнулась і зарилася з головою в замет.
Цілої сотні динамо-мишей не вистачить, щоб розтопити маленький замет … Намагаюся вилізти нагору, до місяця.
А при дорозі, жерлом у замет, стоїть покинута гармата, чавунний львівський фальконет.
Я тягнусь до барабана — він осідає, як підталий сніговий замет, і розтікається по столу густою в’язкою юшкою ….
Та коли просто з глибини замету блисне тьмяне світло або вилетить сніп червонуватих іскор, вкутаних димом, зразу стає видно, що це зовсім не замет, а землянка.
Тепер він, наче пушкінський кіт учений, ходив на довгій вірьовці навколо стовпа, вбитого у сніговий замет.
Тут він спритно скочив на замет, і Фродо вперше усвідомив, хоч і бачив це щодня, що ельф так і не змінив свої звичні легкі черевики на чоботи, й ноги його залишали на снігу лише ледве помітні відбитки.
Як на негадану розлуку, Гнівиться Таня на потік; Нікого, хто подав би руку, Її легкий почувши крик; Аж тут замет заворушився, І хто ж з-під нього появився?
— Добре, замет пробитий, але як же ми усі спустимося?