Задума полягла на його чолі, як ті сизі тіні понад горами.
Щоки її, хоч і бліді, здавалося, випромінювали тепло, а у великих темних очах світилась лагідна задума.
Палій замислено дивився на холодні, засніжені простори, де спадали сині сутінки, на стомлені постаті людей, і глибока задума затьмарювала його обличчя.
— І на обличчі Варивона відобразилась така нарочито перебільшена задума, що Василина розсміялась на всю хату.
Істинним у цьому закиді є лише те, що глибока задума дає такий самий малий ефект, як і розрахункове мислення.
Той мостивсь осторонь багаття до сну, в нетутешньому погляді його очей була важка задума.
Глибокий смуток і задума були не тільки в її позі - самітна жінка-мати біля воріт , — але і в її обличчі, в очах.
І коли вона помалу, повільно, стала говорити, не дивлячись на доктора, та сама задума облягала її слова.
І в очах його світилася тиха розвага, задума і смуток.
І несподівано оповиє всіх задума, і пісня сама поллється з тієї задуми, тихо та широко.