Як глянув я на робота — а він задки, задки від мене.
Та панна Цап верескнула й так штовхнула Карлсона, що він задки перелетів через усю кімнату і влучив просто на коліна дядькові Юліусові, який сидів у кріслі-гойдалці.
І вони відступали задки, похиляючи голову і дивлячись з-під лоба, і губилися самі у собі, верталися, розв’язуючись у безіменний хаос, у лахмітню форм.
Я наложив, скільки було треба, на палету, швидко зробив три-чотири тяги й відступився задки, щоб поглянути здаля.
Виголосивши це, він змусив свого коня задки спуститися з пагорба й задкувати через всю арену аж до північних воріт.
Дівчата стоять поруч також задки до дверей, але не оголені.
— Ідучи задки, людина ступає не так широко, а ноги розставляє ширше — задля рівноваги; крім того, вона не піднімає ніг, отже, поорала б сніг підборами.
І жонглювали совістю людською, І задки, задки — в хованки за спини, У вир доносів коміть головою, Ген-ген за межі власної провини.
Навантажена посудом, вона входила задки і потім незграбно поверталася перед щільно зачиненими дверима.
Напившись, він знов відпочив і, не повертаючись, задки, смішно відповз за драчі в молодий вільшаник.