«Як пропаде Рід мій , — говорю , — то байдуже, якою смертю мені загибати.
«Дістався ворогам до рук, то треба загибати» , — рішив Чорнота і, вдаючи з себе цілком байдужого до того, що бачив, проказав:
Вийди з Вербки, Медвідойко, Луга рятувати, А вже ж нам тут, пане брати, прийде загибати.
Мав би гроші - віддав би усе до шеляга, ніж маю тут загибати !
Той на місці перевернувся, лиш захарчав: «Люди добрі, не дайте моїй дитині загибати !
— «Таки кривда, вершина кривди , — зауважиш , — ось так маліти, загибати, ось так, власне кажучи, танути.
Будуть десь загибати по сибірських пустелях, а їхні серця грітиме віра …
Ліпше так, ніж загибати або бути покаліченою на весь вік.
Вони ставали перед гридницею, бо вважали за краще вмерти зі зброєю в руках, аніж загибати у вогні.
Зломила їх сила ворожа, бо велика сила меншу завжди ломить, і треба їм тепер загибати.