В оглядовий люк майже нічого не було видно: невеличка ділянка глинястого грунту, поросла рідкою травою, і далі - суцільна заволока сизого гару.
І чим світліше ставало на вулиці, тим темніше в кімнаті … Чорна важка заволока оповила стелю, стіни, і все тісніше обступала мене.
Курна заволока попереду помалу розсіювалася, і Максим побачив бурі круглі пагорби зовсім близько і заляпану тванюкою корму танка, що повз чомусь навскоси до загального руху, і ще один палаючий танк.
Дочка ще молода; через років три-чотири трапиться, може, кращий жених, ніж оцей приходько в Кишиневі, якийсь заволока …
Перший-ліпший заволока видасть нас, прискаржить в місті, і нас усіх пов’яжуть і засадять до Самбора, як розбійників !
А он далі отой білявий поставний німець — то режисер оперетки, а за ним ондечки бовваніє сухорлявий панок — то якийсь заволока, херсонський дідич.
Все Каміняка, чортова заволока, збурив людей, а тепер хто знає, що буде.
— здивувалася жінка і підозріло подивилась на нього: чи й цей заволока такий придурок, як їхній Вавило?
Де й коли бачено було, аби киянина у власній хаті заволока всяка словом гидким називала !
— Той заволока, панове судді, пробував утекти, а я залишився біля місця, де ми таки застали його за скаредним учинком з моєю жінкою, так ніби на сторожі.