Він ішов поволі під гору, жорства вилітала з-під підошов і котилася долі, можливо, він надмір поспішає і в нього надто калатає серце — важко йому йти і задуха чавить горло.
Жорства вищала під ногами, а Горошок мчав, як навіжений.
Я прокотилася скількісь метрів по насипу, а коли спинилася не могла й писнуть, в мена забило дух, гил і жорства набилися в рота й очі.
Осипалася під ногами жорства, з шурхотом зсувалася з кручі і, як дріб, дзвінко сипалась у воду.
Жорства порипувала під ногами, порипувала мелодійно і навіть трохи співала.
Вони, ті мільйони сердець і душ — зриваються й летять униз, як жорства, втративши волю й силу до опору, втративши вже останню віру, надію й бажання змагатись …
Під моїми ногами хрускотіла біла жорства, намита водою.
Можна зуби поламати , — сказала Олеся, одсовуючи тарілку , — це якась жорства, а не печеня.
Цупке полотно — ознака покути — погано прикривало йому спину; голову, посипану попелом, немилосердно пекло сонце; босі ноги колола жорства, а серце гнітив смуток — і власний, і переможеного народу.
Асфальт скінчився, під ногами зашурхотіла жорства.