Життя раз людині дається, і тут жартувати з долею не варто.
— Неймовірно, але факт , — пробував жартувати Іван Макарович.
Спершу я висотав собі всі жили, щоб хоч трохи дати лад у твоїй кімнаті, а потім ти будеш тинятися й жартувати до вечора.
Отакі носаті, А такі зубаті, Ой, тра-ра-ра-ра, Вміли жартувати.
Хоч її обійми справляють на мене певне враження, я намагаюсь жартувати й зі сміхом вивільняюся з них.
Він хотів би читати їй обов’язково віч-на-віч, десь у полі або на березі моря, як там, в Остенде, і не жартувати за звичкою, не сипати дотепами, а бути сумним, якщо стане знову нестерпно сумно, і почути присуд її серця.
Але з’ясувавши, що в Раї не було жодного наміру жартувати, він змінив думку про всі ці події.
— Я намагався жартувати" але відчував" як від хвилювання гіркне в роті.
Але , — трохи помовчавши, сказав абат і взяв Крейслера за руку , — не будемо з цим жартувати.
— їх можна дратурувати, з ними можна жартувати або ще виступати.