Однак коли страждання має голос і сіпає нам нерви , — лише тоді нашу душу опановують такі жалощі.
А як не мучитиметься, коли он які болі в серці і які жалощі роздирають серце.
Перепадуть іншому, геть чужому, се мусило покеровувати всіма вчинками й думками Батури, й ні вагання, ні жалощі не повинні були звихнути його з сієї дороги.
— Варроне, я справді вбив того чоловіка, і Титові жалощі вже мене не порятують.
Однак його легко проймали жалощі, а біль і смуток живої істоти зворушував до сліз.
Зітхнула я, жалощі свої сховала на саме дно в серці й пішла до роботи …
На крик, на жалощі Миловидчині полишили підземні житла-криївки й збіглися докупи всі інші поселяни випальські і найперше ті, чиїх дітей, як і Миловидку, полонили на передлітті й погнали до чужкраю ромеї.
Я відчуваю до нього такі самі жалощі, як і до лева, якого приборкувач ганяє по напнутій линві.
Я знаю, чим закінчилося те плавання, і, мабуть, тому, коли я пригадую його, мене охоплюють глибокі жалощі й відчуття таємничості.
Бакаляр, згадуючи спогорда ту наругу, якої од неї дізнав, і слухаючи тепер її плач та слізні благання, відчував одночасно зловтіху і жалощі в душі своїй: утішався тим, що помстився, як того прагнув, а жалів нещасну, бо так веліла людяність.