Не дурно ж у пісні співається : — канареєчка так жалібно пойоть … (Тоді став драматичний весь і возговорив).
Як ти думаєш, хто б дурно наставив таких прикмет, га?
Марійка зітхнула, а по довшій хвилі понурого обопільного мовчання промовила : — Мені серце тріскає, Івоніко, як згадаю, що ви дурно стільки грошей викинули, а Михайла, проте, взяли.
Я, каже, дурно не хочу робити, хай мені жалування дадуть, як слід.
Але як прийде додому, а баба та й дід візьмуть її ганьбити: «А ти сяка та он така, ти лиш хліб їси запусто, дурно !»
Мабуть, не дурно гетьманша тепер така привітна до мене" - подумала Лютаїха, сідаючи на канапі рядом з гетьманом.
Хай воно травою поросте, щоб не перемивали по кутках моїх кісточок, не плескали дурно-пусто язиками.
І не дурно вони так захоплювались індійською мудрістю, та її пророком Рабіндранат Тагоре.
На землю падає її струганина і мене мало не вивертає, від найменших натяків на це — завжди стає дурно.