На серці у його стало так люб’язно; думки його повернулися назад і перенесли його разом на степ; намалювали йому старою неміччю скаліченого діда Уласа, швидкого Грицька, що на барані їздив; кинули його на верби горобенят драти …
Знаю вже, що шкуру з мене живого будете драти …
Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленними піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати !
Хвалилися гайдамаки, На Умань ідучи , — Будем драти, пани-брати, З китайки онучі …
Будем, брате, З багряниць онучі драти, Люльки з кадил закуряти, Явленими піч топити, А кропилом будем, брате, Нову хату вимітати !
Гей, хвалився та козак Швачка, Під Білую Церкву ідучи: Гей, будем брати, та китайку драти, Та в онучах топтати !
Годі вам пельку драти й галасувати на чорних радах !
Гей, казав єси козак Бондаренко, А що славонька буде: Гей, будем брати, та поли драти, Та плечі латати !
Самі прибільшують невіри плати, Аби з дурних дурнії гроші драти.