Піду в старці , — сердито одказав Шевченко, торкаючи дрантя на собі.
Довго вивчаєш розклади руху не потрібних тобі поїздів і розглядаєш вітрини кіосків, повні дешевого дрантя.
Тепер натягай своє дрантя, бо тобі тра йти, а то леді Чатерлей запізниться до обіду, і мою дівоньку поспитають, де вона швендяла !
Обгорнись же моєю казкою , — вона тепла, як те дрантя, яким обгортаються старці; вона тепла, як залізо кайданів; вона мелодична, як пісня страждання й неволі.
Крім нас, трьох європейців, тут не було інших цивілізованих людей, а для тубільців і найбільше дрантя мало вигляд чогось чарівного і незбагненного, як у казці.
Тіло його прикривало якесь дрантя, а обличчя майже не видно було, так воно заросло.
Бачивши таке дрантя, не можна людині навіть плюнути? !. .
Мовчала на ліжку серед дрантя і чорна мумія її сестри.
Дід утішився дуже, що дістав добру одежу за дрантя.
Не треба відкладати, бо прийде ота костомаха з косою — і дрантя не поскладаєш, щоб на той світ зладнатись.