Синоніми до слова Доганяти

Чомусь відразу уповільнились кроки і зникло бажання доганяти.

Молодик не лише завважив цю жінку, ні, він ще й упізнав її, а впізнавши, стенувся, зупинився, ошелешено дивлячись їй у спину, і враз пустився її доганяти.

Стали козаки доганяти орду, спинив тоді Сірко коня та й кричить на козаків: «А постійте, братця, підождіть, не шевеліться !»

З такою метою він кинувся доганяти невідомого, але той, побачивши погоню, вихопив з-за пояса пістоль і випалив у Чорноту.

Нарешті ведмідь утік, і ніхто не мав сили його доганяти.

Доганяти було не трудно, бо важкі німецькі коні бігли погано, а особливо по розм’яклій від весняних дощів дорозі.

… а по перону бігало безпорадне мале хлоп’я, далі кинулось доганяти потяг, добігло до семафора … Куди?

Максим хотів уже викочуватися з лісу й доганяти їх, як раптом ті чорні рухливі цятки … попадали !

Осавул з чатівниками був уже далеко, й Гнатові довелося їх доганяти.

Ти ж сам бачиш, я багато чого перестав доганяти, багато чого не роблю, як всі інші … це не моє, не лежить мені до цього душа.