Синоніми до слова Димар

— Отож, кажу, недавнечко, о півнях, коли я вийшла глянути знадвору, бо щось мені ускочило в димар , — дивлюсь: Грицько вертається додому.

Сторчали огненні кістяки, димар, як обсмалений хребет, недотлілі крокви, як ребра, дубові сволоки, як руки, опущені в безсиллю і в розпуці.

Ось і до тітки Лизавети він тієї весни прилітав і в димар її хати шугнув — тільки загуркотів, окаянний !

Пані Димар завмерла, дивлячись на Ніну з ненавистю.

Але дошка оголошень у холі піднесла приємний (якщо це слово було тут доречним) сюрприз — шуканим інспектором виявилася та сама Ірина Димар.

Одна диня залізла навіть в димар і сидить там, як сова в дуплі, а дим з корча виходить у нього крізь двері і стелиться низько городом.

Посередині лежав давно завалений димар з вогнетривкої цегли, його закопчене величезне жерло зяяло темрявою.

На старій хаті верхи на стрісі, обхопивши руками димар, сиділа баба Мокрина.

На далекому обрії самотньо височів величезний димар.

Не сховається та любка-голубка в хаті, розсиплеться він іскрами сліпучими над вибраною хатою і через димар у покої шугне, обернеться перед вибраницею молодцем невимовної краси й жаги.