Синоніми до слова Дзвінкий

До них долинув гучний, дзвінкий голос, який наказав по-іспанськи комусь піти до будинку й довідатись, де тут ворота.

Здавалося, його дзвінкий сміх проник у кожен куточок її свідомості.

Його рухи і дзвінкий голос здавалися зовсім спокійними, але пильне око могло б помітити, як сіпався кожний нерв, кожний м’яз на його обличчі і руках.

Мені стоїть у вухах дзвінкий, щасливий голос сотниченка.

Ці думки розбив дзвінкий, безтурботний голос : — Привіт, каторжани !

Не вдаючись в подробиці, скажу одне — я врятував брата, але орків при тому постраждало лише четверо … Дзвінкий смішок був йому винагородою.

Тонкий дзвінкий стакан дзвенів, мов навіжений, неначе аж кричав: ой, рятуйте ! не колотіть, не бийте мене, бо не видержу, от-от лусну !

Хлопчик чує дзвінкий стук: схоже, батько добре отримав по потилиці.

Його юнацький голос був дзвінкий, гнівний, як голос молодого жерця.

З верхнього поверху долинув дзвінкий жіночий сміх, неначе по сходах покотилися горіхи.