Він провіщав декаданс, приреченість і занепад цивілізації у Франції:
Декаданс — це не лише спроба спокути, а спосіб життя.
Асоціативний ряд — декаданс там, екологічна катастрофа, торжество тєхнікі над человеком …
Так, справді, декаданс — явище поширене, і чимало націй, так само як і їхні мистецтва, переживали свій декаданс.
Слоненята на камінній полиці - вже декаданс … Дозріли коноплі, хоч мало яким дозріти дали піанєри, коноплі дозріли: осінь у відключці скурила до пальців літо.
Проглядала в цьому якась зворушливо-журлива пародія на декаданс часів «кокаїнового шику», що мене, поціновувача ритуальних предметів, приваблювало, повторюю, потай.
Так, фільми Вісконті й Бертолуччі «зняті на одні й ті самі теми — декаданс, буржуазна родина, мелодрама , — і водночас є причина, з якої ви можете сказати, що фільми Бертолуччі гірші.
Декаданс, пересичення, холодне честолюбство, тваринний егоїзм — і все це криється за силуваними посмішками.
У своїй книзі «Занепад Європи» О. Шпенглер, як і Ф. Ніцше, пов’язу є декаданс західної культури з феноменом «омасовлення».