Лише неосяжна далечина поритої тріщинами, чорної, немов вугіль, зовсім сухої землі.
Далечина була лагідна й виразиста, а над полями, на які спала рясно роса, здавалося, розпростерта срібна сітка.
Осяється далечина золотисто-русяво-білувато, під чітким обрисом хмари, біля обрію.