І нічого нема дивного, що гутірка про приїзд у Глупів Горовенчишиного сина широкою хвилею ходила по місту.
Гуторили, але за чарку не забували, і гутірка робилась все голоснішою і голоснішою.
Хто б говорив , — випустив свою колючку я, і на цьому люба серцю вечірня голуб’яча гутірка успішно завершилася.
Гомоніла щоденна, безбарвна гутірка і ревіли вгорі вітри, надсаджуючи хрипи велетенського розміру осокору.
Ходила про іх сяка-така гутірка; ну, та у нас у Києві вже без того не можна …
З господарями нав’язалась відразу щира приязнь: пішла жива виміна інформацій, товариська гутірка з дівчатами, співи.
— Верховень !. . то инша річ … бачте — єсть гутірка, що пани-ляхи захожуються проти москаля … дурні заходи, звісно, а колотнеча йде …
Чуємо, поміж людей гутірка йде, що новий пан хоче в нашому селі якийсь новий лад заводити, щоб, бачте, все по-новому.
Коли гутірка хворого Івана і його відвідувачів натомила, хтось забачив скрипку й забажав музики.