Тоді слуги почали сильно гримати в двері - і також ні звуку.
Може, він не буде на вас гримати, як на мене , — говорила до баби ЗінькиСоломія.
— Завжди треба обмірковувати … — почав гримати Горошок і гримав би й далі, коли б не Як.
— почав гримати на Демка унтер, вип’явши на нього свої великі баньки.
Помиляється цар, гадаючи, що на Мазепу можна гримати, як на боярів.
Нехай же вийде, то без неї дам; а то буде гримати і не звелить тобі нічого дати.
Люде почали на них гримати, що тепер піст, а вони регочуться та наминають сало.
А чи не буде вона гримати, що я заснув у чужій хаті замість допомагати їй на базарі ?"
Так марудно самому бути, що хочеться головою у стіну гримати, аби заглушити біль душі.