— Гетьте к нечистій матерії - крикне жорстокий запорожець.
Недалеко млина недавно повдовілої багачки Іванихи Дубихи, гетьте від села, уклали Мавру під високою, розложистою смерекою і зоставили.
Ну, а тепер — усі гетьте і забирайте з собою вашого чоловіка !
— Гетьте звідси … Гетьте звідси , — істерично кричала дівчина.
ВОН (отсюда) — геть, гетьте; (наречие) — геть.
— Еге ж , — озвався Паганель , — він нагадує мені того боцмана з драми «Буря» вашого великого Шекспіра, що гукає до короля, котрий пливе. на його судні: «Гетьте відціль !
Чути гамір; когось тиснуть, здержують, а він борсається й кричить: «Та гетьте, пустіть, я по панича !»
Гетьте слідом за батьками на шибеницю, бісові діти !
Хор Соловейку, на поляні Щебечи в нічнім тумані: Люлі-люлі-люлі-лю, Люлі-люлі-люлі-лю, Гетьте, чари І примари, Не тривожте нашу пані !
Інколи хочеться вдарити об стіл і загорлати: «Годі, гетьте від часу, він недоторканний, його не можна провокувати !