Він крутнувся і … раптом геп по саму шию в яму для гною.
Книш почав умощуватись зручніше на даху і раптом таки посковзнувся, зірвався, прогуркотів по даху і - геп !
А тоді геп ницьма на ліжко й накрила голову отою клятою подушкою.
Ой поїхав мій миленький та у поле — в степ, А я свою куделицю та об землю геп !
А тоді як полечу назад … Летів, летів, і геп об землю … ну й прокинувся …
Дивиться Огир — аж Тихін як затруситься та — геп, на ріллю прямо, навзнак і руки розкидав, а з рота кров, і судороги його корчать.
Він почав був реготати з власного жарту, аж раптом — геп !
— Я бачу , — відповіла сестра Анна , — курище, що сунеться аж геп з того боку …
А королівські трабанти, так ті навіть не стріляють, приляже, принишкне і жде, а як наближиться який гвардієць, він, як тигр, кидається на його, прижме, скрутить, здавить і наче снопом у болото: геп !
Тоді, ко ли пані Сте фа при нес ла йо му до ку мен ти, во на швид ко роз дяг ла ся і геп ну ла ся в ліжко.