Стрілою шугонуло метро через річку ген аж до самісінького обрію, де тоненькою смужкою ліс чорніє.
Посередництва поміж українською й австро-угорською делегацією піднявся німецький генерал Гофман, а помагав йому голод, що вже на добре розпаношився на австрійському запіллю … Що правда й ген.
Коли знов оглянувся дід Полуниця, примітив старця ген за деревами: то посувався немічний на десять дрібних кроків, то спочивав, обпершись на костур.
Мати — німотна статуя, сам фатум, що височить над святим вівтарем, природа, яка голубить вас, і п’янкий вітер, і світ, який полонить все цілком і підносить до небес (ген-ген незчисленними витками спіралі), і віддає вас тліну …
І стогне дзвін один, І котить луни ген за перевали, Туди — до обрію, де світлий князь осів …
Крім повстанців, координованих Повстанським Штабом ген.
Одразу за городищем вона вливалася в болото, розчинялася в ньому на десятки плес та протічків — і вже ген, аж на обрії, впадала в неозорі дніпровські плавні.
«Рада» негайно викликала коменданта військової округи ген.
Потім все затихло, лише ген над золотими банями Собору навально кричали й шугали несамовито в синьо му небі наполохані стрижі.
Три виміри сходяться тут, а четвертий ген за порогом гойдає Харонів човен.