То вже була б ганьба, якби хтось із братії заплямував себе огидним гріхом самовбивства.
— Яка ганьба для нашої країни, що ми й досі бачимо таке !
От якби я чомусь не приїхав сюди — то було б горе; мабуть, ти, братику, довів би своє чорне діло до кінця, і незмивна ганьба лягла б на весь наш рід …
Проте сиділа мовчки і лише час від часу, скрушно хитаючи головою, глухо бурмотіла : — Яка ганьба !. .
Він виймає револьвера і хоче застрелитися, його душить ганьба, але хтось одводить руку од голови.
Справедливий гнів клекотить в нім, як лісовий пожар, і здається йому, що ще мить — і запалають княжі тереми, і піде у небо ганьба руська.
Коли ж бунтуючий руйнар лежить із ожахненими очима або конвульсійне, одчайдушне, героїчно посміхається на слово «сором і ганьба», о, він іще нічого не зруйнував, він тільки жорстоко поранив себе.
Ганьба і їм, і всьому загону … Але головне, не хвилюватися.
— Але ж це ганьба, коли тебе ставлять на покару посеред кімнати, де повно людей, та ще й шмагають.
— Вони не змогли б побратися, а до того ж — страшенна ганьба.