Перед моєю душею наче розсунулась заслона, і видовище безконечного життя змінилось на безодню вічно розкритої могили.
Сад Тісрока (хай живе вічно !) простягається до самої річки, і там, побіля пристані, у мурі є невеличка хвірточка.
Мій вічно живий батько необачно впустив їх до палацу, й сьогодні вони вважають, що стали його господарями …
Безцільно, вічно круговорот отсей Іде і йтиме; сонця, планет ряди І інфузорії дрібненькі, Всьому однакова тут дорога.
Кохатиму і на тому світі, вічно Ваша — до смерті закохана Касандра.
Нолофінвіон мимоволі повів плечима, подумавши при тому, що ця тінь з минулого буде переслідувати його вічно.
На цих жвавих і виразних устах не лежатиме вічно печать мовчазної самотності: ці уста готові багато говорити, часто усміхатися й вітати співрозмовника добрим словом.
Якщо ти жадаєш побачити картину майбутнього, то уяви чобіт, що чавить людське обличчя — вічно ."
Це прозвучало, немов веління землі і неба, веління чогось вічно живого.
«Міліонам ти сонце, добродій єси , — Будеш жить вічно юний, як плід сей з' їси».