Миленька моя, дивись, як сяє місяць, поглянь крізь душник, вітер мне хмари.
Віє вітер, сипле пісок, засипає прорізи для весла — бійницю, пісок уже давно бомбардує галеру.
Коли сміливці визволили своїх братів з неволі і вихопилися з Босфору в море, де тільки хвилі й вітер, та ще розлога пісня, мала громада київська сиділа довго мовчки.
— насилу і спитав Джонні, бо вітер видирав з губ слова й відносив їх геть.
А друзі ще й почали сміятися з мене, І це обпікає мене, як гарячий вітер з-під сонця, Тяжко мені на душі, о жрець !
Вечірній вітер то звивав, то розгортав барвисті полотна, і вони шелестіли, немов присипляючи полеглих.
Двері трохи одчинилися , — вітер засвистів у вухах, розкуйовдив волосся , — і зразу ж щільно причинилися.
— Ти говориш якось неясно , — насупився Дар Вітер.
— А тепер, щоб ви знали, що я не балакав на вітер, піду, винесу з хати що в ній ціннішого є і сховаю на замку, а хату власною рукою підпалю.
Різкий вітер глухо шумів у лапатому гіллі яворів і жбурляв колючим снігом.