Небавом теплі руки лягли йому на плечі, вгорнули ніжно голову й пухкі вологі губи знайшли так спрагло й гаряче його вуста, що він не зміг від того оборонитися, хоч знав, що гріх, що так не слід віддячувати за щиру дружбу й приязнь …
— І я хочу віддячувати тобі за те, що ти мене робиш таким щасливим.
Він всміхнувся, сів на трон і заговорив : — Обов’язок короля полягає, між іншим, у тому, аби карати зрадливих і віддячувати вірним престолові.
Та це неможливо, бо я ж сам, хай йому чорт, порушив цей закон, коли запросив Петра у гості, а він звик віддячувати тим самим.
Віддячувати за благодіяння злом — це шлях до хвороби.
А баба Тетяна Мокрину — за очіпок та ну микати мички, коси рвати — віддячувати і за святу Варвару, і за блудницю іудейську, і за іродову дочку …
Вишуканий спосіб переміщення боргу — зобов’язання нагородити, яке лежало на тому, хто вище, перекладається на того, хто нижче, а останній має віддячувати.
Я ж тоді не мала за плечима ані партії (з комуністичної тихо вислизнула, ніби й не була), ні зелених діаспори, як деякі, щоб щедро віддячувати виборцям …
До речі, Бернальдес дав мені грошей, досить велику суму, тож вам не треба віддячувати мені.
Я кажу йому: «Малий, не варто віддячувати їй такою взаємністю».