Якщо вже вам так хочеться воювати, то йдіть на Україну, на Русь …
Ми не прийшли воювати з вами, а — отримати від вас данину".
Страшно було це усвідомлювати, але хорунжий Дмитро Левицький уже знав — Україні доведеться воювати з гітлерівською системою !
Нехай не дурно запрошував ти мене до своїх, воювати турка.
Не йшов ти воювати ні під Берлін, ні під Москву, ні під Варшаву.
— Я вже сказала, тату: звісно, ти мусиш лишитись у кабінеті й воювати з німцями.
Хоч воно їм не дуже й потрібне було, оскільки вони самі добре вміли воювати.
Приймете такого гада, товаришу командир, воювати не будем !
— Скоріш за все, вони прибудуть одягнені в бронежилети, отже, якщо нам доведеться воювати, цілься в голови.