Синоніми до слова Волочити

Тоді кат, бачивши Филимона непохитним, звелів обох з Аполлоном, просвердливши гомілки і мотуззям зчепивши, волочити по цілому граді.

І звелів святого за волосся і за бороду взяти, і бити, і волочити по землі, і вкинути до темниці.

Що волочити за собою цей тягар, краще його до корисної праці прилаштувати.

Будуть, будуть пани магнати Батьками орати, матерями волочити … — врізався Трохименкові слова з якоїсь пісні невідомої.

Остаточний прохід бороною — «волочити» або й «заорювати», «запахивать» тощо.

Не можемо ж ми волочити його за собою ще й по всьому Лондону.

Це чуючи, Тиверіян розпалився гнівом вельми і звелів залізні колючки по землі розстелити і по них волочити мученика.

Кумова жінка, остовпівши, випустила з руки ногу, за яку взялася була волочити дяка з мішка.