Ось вже дихнула нічна вогкість ставка, і раптом, за поворотом, рядок осяяних вікон різнув їй серце.
Потім раптом — раз і вдруге — ударила їдка й холодна вогкість і накрила мене всього з головою …
Дзюркотіння струмків заповнювало безлюдні вулиці; будинки, як губки, вбирали в себе вогкість, що просочувалася всередину й виступала потім краплями на стінах, од підвалів до горищ.
До горла йому підкотився болючий клубок, і він пішов геть, помалу видихуючи з себе вогкість землі.
В повітрі відчувалася вогкість, хоча стіни були сухі.
У каміні стояла жарівня, повна палахкітливого жару: хоч загалом погода була доволі тепла, проте в цій великій кімнаті вечорами завжди давалися взнаки вогкість і охолода; до того ж Легрі потребував огню розкурювати сигари та гріти воду на пунш.
У саду троянднім — вогкість: жінка й витязь у плачі
Позаду них були освітлені будинки й музика, попереду — провалля, вогкість, світляки і темрява.
— Віка здригається, згадуючи вогкість підземелля.
Вогкість проймала тут до кісток і взимку і влітку, з тією лише різницею, що, залежно від пори року, вона була або холодною, або паркою.