Президент Бусол Лелекович Чорногуз стояв біля гнізда і заспокоював журавликових батьків:
Снилося йому рідне болото, батьки, президент Бусол Лелекович Чорногуз у чорному фраку і білій манишці, Дядечко Бугай, сорока Скрекекулія і професор Жабурин Жабуринович Кваквакум у золотих окулярах.
Стоїть і стіл, застелений обрусом, І на столі - приладдя для письма, І глек на воду, з вигляду — як бусол, І лава, й піч — лиш матері нема.
І качечки-крячечки, і крижаки-парубки, і пірникози, і лиски, і навіть сам президент болота Бусол Лелекович Чорногуз.
Пан Бусол Зграй є швидким на вироки майже так само, як Лют Дубовий з Ведангу.
Навіть президент нашого болота Бусол Лелекович Чорногуз прислухається до думки шановного Жабурина Жабуриновича.
Стоїть собі татарин, роззирається, як щойно бусол Грицько , — аж раптом бачить, ніби щось у траві прокрадається.
Не схоче ж пан Томара, аби учитель його синка ходив, як бусол, голоніж.
Мачкував туди скоками, як бусол, і серед того шарпнув вервою щосил , — одно зловіще око розплелося, зубами довершив решти.
Де бусол і криниця, Де кіт її й корова, І де усе, що сниться Без слова, лихослова.