— Проте ми скоро загинемо, то чого тобі боятися, Сівере?
Він відчув величезну полегкість, коли довідався, що його не вигнали остаточно, хоч це й не означало, що боятися більше нічого.
Скоро я звикну до наших нічних красунь і перестану боятися.
Викладачі так хвалили мене, що я навіть почав боятися їхніх захоплених оцінок.
Хоч він тебе так лякає, мені його принаймні нема чого боятися.
Тому папський посланець міг не боятися, що поки він буде в Австралії, у Римі про нього встигнуть забути.
Де вже не треба боятися, що з чиєїсь злої, кровожерливої волі тобі переріжуть горло чи просто шпурнуть тебе в «очисне» папське вогнище.
Я знав, що мене нікуди не вивезуть, не викинуть з хати; я заробив трохи грошей, купив авто, перестав боятися поліцая — почув себе вільною людиною.
Зайве й казати, що в мене були причини боятися його появи, та врешті він прибув.
Підвівся і, підійшовши до тих дверей, за якими стояла Клара, гукнув : — Тепер можеш не боятися … Здумав, що голосу ж його там не чують, і почав же стикулювати, мовляв, не бійся, випусти.